Цукор вбиває людство

Цукор до сніданку, цукор до обіду, цукор до вечері. Яке ж у нас солодке життя! Тільки хвороб забагато.

Цукор призводить до ожиріння печінки та надлишкової ваги в цілому, онкологічних та серцево-судинних захворювань, неврозу, апатії. Старечі захворювання діагностують вже навіть у дітей.
Труїти себе цукром чи ні – вибір дорослої людини, але зробити максимум для здоров’я дітей батьки забов’язані.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”1_2″][tm_pb_text admin_label=”Текст про фильм” text_orientation=”justified” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” custom_margin=”40px|||”]

Один з цікавих експериментів щодо того як впливає цукор на здоров’я, провів на собі австралієць Деймон Гамо про що і зняв фільм «Цукор». 

Його стилем життя були цигарки, кава, солодощі та піца, аж доки він не закохався у дівчину. Разом з нею він позбувся шкідливих звичок та призвичаївся до здорового харчування.
Коли кохана завагітніла, Деймон вирішив остаточно розібратися в тому, як впливає цукор на здоров’я людини, щоб із народженням дитини свідомо формувати в неї кулінарні уявлення і досвід.
Така завзятість молодого чоловіка не буде вас дивувати, коли дізнаєтесь, що середня австралійська родина з чотирьох осіб купує 6 кг цукру на тиждень!

Якщо прибрати з полиць супермаркетів усі продукти, що містять цукор то залишиться не більше як 20% у усіх харчових товарів. Цукор міститься у продуктах, в яких його навіть не очікуєш.

Трохи історії.
Перші згадки про цукор знаходимо у 8000 р. до н.е. у Новій Гвінеї. Його вичавлювали з цукрової тростини. За допомогою торговців, тростина потрапила до Індії, а у 12 ст. до Європи. Через свою екзотичність цукор став символом статусу.

На початку 20-го ст. цукор потроху смакували, як солодощі, вприкуску до чаю чи кави. Але у 1955 році відбулася подія, яка дуже вплинула на кількість цукру, яку ми споживаємо сьогодні.

У США приводом для суспільних обговорень стала новина, що президент Дуайт Ейзенхауер зліг з серцевим нападом, а причиною того висувалися дві версії:

1) американський вчений Ансель Кейз заявив, що серцевий напад спричинила жирна їжа;
2) британський вчений Джон Юдкін вбачав проблему в цукрі. Він заявив: «Я був би невимовно щасливим, якби люди в світі з’їдали по 4 фунти цукру на рік. Але в рік вони з’їдають по 100 фунтів на душу!».

Впродовж двох наступних десятиріч дискусія між таборами «проти жирів» і «проти цукру» тривала. Під кінець 1970-х років версія американця перемогла – жир визнали головним злочинцем проти здоров’я, а цукор амністували.

Відтак, харчова промисловість взяла курс на знежирення здорових продуктів. Щоб надолужити калорії та зберегти приємні смакові відчуття почали активно додавати цукор.

Тепер знову повернемося до експерименту австралійця Деймона Гамо.

Він взяв за ціль прожити 60 днів, вживаючи у своєму раціоні 40 чайних ложок цукру на день. Саме така середня денна норма для австралійців, що сумарно набігає зі спожитих продуктів. До речі, така сама ненормальна норма у британців. В американців ще більше. А українці нібито в межах 30-40 ч.л., що насправді також є вбивчою мірою для здоров’я.

Правила експерименту наступні: уникати фаст-фуд, солодощі та газовані напої, споживати лише продукти, які дозволені дітям у всьому світі. Наприклад: сухі сніданки, йогурти з низьким вмістом жиру, айс-ті, соки, смузі, натуральні джеми, тости. А ще не перевищувати особисту норму калорій, що складає близько 2300 на день та виконувати звичні фізичні навантаження.

На перший погляд здавалося, що набрати стандартні для австралійців 40 ч. л. цукру на добу – якась надзадача. Але сніданок першого дня експерименту, що складався по суті з дитячих продуктів, приголомшив.

Підрахунок кількості цукру в тарілці пластівців, йогурті та двох склянках соку виявив у сумі 20 ч.л.. Це здається неймовірним і навіть абсурдним. Чи не так?

За 12 днів експерименту хлопець набрав більше 3 кг. Жир накопичився не рівномірно по всьому тілу, а в області талії. Тобто почалося ожиріння внутрішніх органів.

Механізм наступний. Після того, як цукор, що є швидким вуглеводом, потрапляє в організм, він або розщеплюється і дає енергію на поточні потреби, як то фізична чи мозкова активність, або пов’язує глюкозу в молекули глікогену. Коли глікогенові депо заповнюються повністю, печінка перетворює глюкозу в жир. Це збільшує шанси захворювання діабетом. Зайвий жир в печінці потрапляє в кровоток, закупорює артерії і сприяє розвитку серцево-судинних захворювань.

Окрім набирання ваги, Деймон відзначив млявість з якою почав прокидатися щоранку, але з’ївши щось солодке або випивши сік, раптово відчував сплеск енергії та емоційне збудження. Проте піднесений настрій скоро минав, змінюючись на дратівливість.

Команда лікарів, які взялися спостерігати експериментатора, пояснили, що цукор дійсно впливає не лише на фізичний, але й на психічний стан, утворює буквально наркотичну залежність і вимагає збільшення дози.

Коли людина споживає солодке, мозок реагує гормоном бета-ендорфіном, так само як на кокаїн, нікотин, алкоголь. Не отримавши допінгу, людина робиться агресивною.

Різкі коливання рівня цукру, роблять психіку нестабільною і поведінка людини схожа на біполярний розлад: то маніакальна радість, то панічна атака. В таких станах складно зосередитися на роботі або навчанні.

Під час експерименту, Гамо відвідав одне з поселень австралійських аборигенів. Це стало ще однією ілюстрацією того, як впливає цукор на здоров’я людей.
Поселення Амата знаходиться в 100 км від скелі Улуру, яка вважається дивом нашої планети. Віками у раціоні тамтешніх людей було зовсім обмаль не промислового природнього цукру.

У 2008 році Кока-кола зробила заяву, що на північній території Австралії було продано найбільше напою на душу населення у всьому світі. Ці точки продажу знаходяться саме у місці общин аборигенів. У 2007 році жителі Амата, яких близько 400 осіб, спожили 40 000 літрів безалкогольних солодких напоїв.

Важко повірити, що лише кілька десятиліть тому аборигени харчувалися тільки дарами природи. Вони їли ягоди, дикий буряк і томати, полювали, аж доки біла людина не принесла їм «солодку цивілізацію».
В цьому поселені у всі часи діяв і діє сухий закон, але солодкі напої та надлишок цукру в продуктах призвів до різкого скорочення чисельності населення. Головним чином люди стали страждати на діабет, ниркову недостатність, серцеві аномалії і помирають у віці до 40 років.

Висновок наступний: цукор особливо згубний на контрасті. Різкий перехід на їжу з високим вмістом цукру призводить до катастрофічних змін в організмі людини.

Подорожуємо разом з австралійцем далі.

США, Північна Каролина. У цьому штаті так складно знайти хоч якусь здорову їжу, що коли ти тут народився і зростав, то за єдиний кулінарний досвід мав фаст-фуд. Ожиріння тут сприймається за певну норму.

Штат Кентуки. Один з найбідніших регіонів. Усі місцеві люди тут з жахливими зубами-гниляками, через залежність до популярного газованого напою Монтан Дью. В одній пляшці Монтан Дью об’ємом 1,25 л міститься 37 ч.л. цукру. Деякі діти випивають до 10 пляшок на день! Загалом Кока-Кола виготовляє 650 видів солодких напоїв.

Близько 20 хв. необхідно для того, щоб ротова порожнина природньо очистилася слиною. Якщо постійно пити щось солодке, то це означає купання зубів у цукровому розчині продовж усього дня.

Реклама солодких напоїв, шоколадок, цукерок та інших шкідливих смаколиків діє на дітей та підлітків як провокація. Вірогідність, що скоро ситуація зміниться і рекламу заборонять – мізерна. Та все ж, критичне ставлення до цукру поступово зростає у багатьох країнах.

Проти цукру виступають свідомі лікарі, прихильники фітнесу та кулінарні гуру, як приміром Джеймі Олівер, що зняв фільм на злобу дня під назвою «Цукрова лихоманка».

Цукрова промисловість застосовує такі самі трюки, що й тютюнові компанії.
Виробники платять вченим, які займаються хворобами раку та серця, щоб ті спростовували інформацію про згубний вплив цукру.
Вченим, які все ж таки виступають проти корпорацій, завдають ударів по кар’єрі, перешкоджають професійній діяльності, таврують у ЗМІ як псевдо науковців.
Щоб підсадити на свою продукцію, харчові гіганти використовують величезну кількість наукових ресурсів. Вони досліджують фундаментальні основи ментальності і впроваджують у рекламі принципи, що забезпечують їх продукції максимальну привабливість.
Ветеран харчової промисловості Говард Московіц, коли створював ароматизатор для газованого напою Dr. Pepper (Доктор Пеппер), винайшов 61 композицію підсолоджувачів. Випробовував їх на 3000 дегустаторах. Опрацював дані і виявив найбажаніший смак. Це серйозна робота, як результат – напій зметають з полиць магазинів.

Ще в 1970-х роках Московіц установив, що додаючи цукор до напою, смак подобається споживачам все більше і більше, аж доки не сягає межі, коли перестає подобатися. Цей «солодкий поріг» він назвав «точкою блаженства».

Дане відкриття дозволило створити популярні соуси до макаронів, пластівців, м’яса та інших страв.
«Точка блаженства» особливо експлуатує біологію дітей. Вони починають очікувати ці солодкі відчуття, а коли вони відчувають гіркуваті нотки, як наприклад в броколі чи інших здорових продуктах, то відмовляються їсти.

Підсолоджувачі в правильній пропорції здатні зробити смачним що завгодно. Такою «магією» володіє, наприклад, кетчуп та майонез.

…Нарешті, до яких же висновків дійшов австралієць Гамо у кінці свого експерименту, що тривав 60 днів?

Він не збільшив кількість калорій, але змінив якість продуктів. Калорії з цукру ведуть себе інакше від інших калорій і в результаті – плюс 8.5 кг зайвої ваги.

Вже 50 років харчова промисловість наполягає, що ожиріння пов’язане з недостатніми фізичними навантаженнями, так само як виробники тютюнових виробів довго намагалися спростовувати взаємозв’язок раку легень з курінням.

Показники аналізів печінки, крові, серця засвідчили стан, який передує важким хворобам. У фільмі «Цукор» наведені конкретні дані підсумків експерименту, які остаточно переконають тих, хто досі сумнівається у шкідливому впливі цукру.

Австралійський хлопець неабияк виснажив себе у новій «солодкій» реальності, коли розум розсіяний, свідомість у тумані, а тіло важке і не можливо насититися.

«Більшість людей так і проживає життя, не здогадуючись що можна почуватися інакше, мислити ясніше, жити якісніше.»

 

Ендокринолог Роберт Ластіг у своїх лекціях про цукор, які в Інтернеті і заживо подивилися вже мільйони людей у всьому світі пояснює і доводить: «Надлишок цукру викликає метаболічний синдром – несправність усього обміну речовин.

Цукор прицільно убиває печінку та підшлункову залозу. Все частіше лікарі спостерігають дітей, в яких печінка схожа на печінку алкоголіка. Вони мляві, без енергії до життя.

Цукор викликає рак та недоумство.»

Трігві Толлефебол професор, експерт з епігенетики в університеті Алабами: «Впродовж довгого часу ми вивчали реакцію культур людських клітин у живильному розчині на високий і низький вміст цукру. Виявилось, що від цукру не просто страждає імунітет. Клітини що отримували надлишок цукру набагато швидше йшли шляхом ракового переродження. А ті, в яких був дефіцит, навпаки жили набагато довше.»

• Приблизно місяць необхідно, щоб зламати звичку та шалений потяг до солодкого. Надалі буде легше контролювати апетит.
• Не цукор, а здорові жири та білки дають відчуття ситості.
Цукроголіки знаходять мільйон причин того, що їм завадило з’їсти не морквину, а цукерку. Задача навчитися готувати здорову їжу. Особливо для дітей.

• Вода – найкращий напій, вимиває цукор та інші отрути з організму.
Тему згубних впливів на здоров’я людей на сайті camelyn.com.ua буде продовжено. Ми вже готуємо аступний матеріал.

Налаштовуйся на здоров’я, перемагай і живи!